Ecological and Geographical Gis-Analysis of Anomalies in Amphibians of Ukraine

GIS modeling of 138 georeferenced point data of anomalies in amphibians in Ukraine (data from both the literature and personal field surveys) revealed a rather poor, but statistically significant correlation of the numbers of anomalies with the anthropogenic impact measured by the Human Footprint (r=0,268, p=0,0025). We consider that in certain cases the abundance of anomalies in amphibians could be used for purposes of bioindication

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ: ПОШУК СПІЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ

Diabetes mellitus and thyroid disease are the two most common endocrine disorders in clinical practice, as metabolic and thyroid hormone disorders can affect each other. The aim of the study – to analyze the literature on the prevalence of type 2 diabetes, its comorbidity with thyroid diseases, and the main pathogenesis pathways, provided that they are combined. Materials and Methods. The study looked at scientific publications over the last decade that are available on the Internet, with the key words "type 2 diabetes," "thyroid disease," "comorbidity," "pathogenesis." Results. The relationship between diabetes and thyroid dysfunction is characterized by a complex interaction. A number of studies have reported the prevalence of thyroid dysfunction among patients with diabetes ranging from 2.2 to 17 %. However, several studies have shown a very high prevalence of thyroid dysfunction in type 2 diabetes, as 31 % and 46.5 %, respectively. High or low levels of thyroid hormones are associated with peripheral insulin resistance. T3 has been shown to play a role in protecting pancreatic β-cells from apoptosis. Diabetes mellitus impairs thyroid function by affecting both the hypothalamic control of TSH production and the transformation of T4 to T3 in peripheral tissue. Therefore, patients with diabetes should be screened for thyroid dysfunction. Cross-sectional studies have shown that female sex, a family history of thyroid disease and smoking may increase the risk of hypothyroidism in patients with diabetes. Insulin resistance and compensatory hyperinsulinemia may be involved in thyroid cell proliferation and thyroid nodule formation. Conclusions. The relationship between thyroid function and diabetes mellitus type 2 is bidirectional and subject to complex interactions. The most common thyroid disorders found in patients with diabetes mellitus are subclinical and clinical hypothyroidism, as well as nodular goiter.Цукровий діабет та захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) – два найпоширеніші ендокринні порушення у клінічній практиці, оскільки порушення обміну речовин та тиреоїдних гормонів можуть впливати один на одного. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо поширеності цукрового діабету 2 типу, його коморбідності з захворюваннями щитоподібної залози та основні ланки патогенезу за умови їх поєднаного перебігу. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «цукровий діабет 2 типу», «захворювання щитоподібної залози», «коморбідність», «патогенез». Результати. Зв'язок між цукровим діабетом і порушенням роботи щитоподібної залози характеризується складною взаємодією. У ряді робіт повідомляється про поширеність дисфункції щитоподібної залози серед хворих на діабет у межах від 2,2 до 17 %. Однак у кількох дослідженнях спостерігається дуже висока поширеність дисфункції щитоподібної залози при діабеті 2 типу, тобто 31 та 46,5 % відповідно. Високий чи низький рівень гормонів щитоподібної залози пов'язаний з периферичною резистентністю до інсуліну. Показано, що T3 відіграє роль у захисті β-клітин підшлункової залози від апоптозу. Цукровий діабет порушує функцію щитоподібної залози, впливаючи як на гіпоталамічний контроль вироблення ТТГ, так і на трансформацію Т4 до Т3 в периферичній тканині. Тому пацієнтів із діабетом потрібно обстежувати на предмет дисфункції щитоподібної залози. Результати перехресного дослідження показали, що жіноча стать, сімейний анамнез захворювання щитоподібної залози та куріння можуть збільшити ризик виникнення гіпотиреозу у хворих на діабет. Інсулінорезистентність та компенсаторна гіперінсулінемія можуть брати участь у проліферації клітин ЩЗ та утворенні вузлів ЩЗ. Висновоки. Зв'язок між функцією ЩЗ та ЦД 2 є двонаправленим та підлягає складним взаємодіям. Найпоширенішими розладами ЩЗ, що зустрічається серед хворих на ЦД 2, є субклінічний та клінічний гіпотиреоз, а також вузловий зоб

ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ

Introduction. Type 2 diabetes (T2D) is a global health problem due to rapid cultural and social change, aging of the population, increasing urbanization, changing nutrition, and reduced physical activity. Some risk factors can be controlled, such as diet and obesity, while others, such as sex, age, genetics, are beyond our control. Diabetes mellitus type 2 is believed to be a polygenic disorder that develops through a complex interaction between several genes and environmental factors. The first evidence of the role of genetic markers in the development of type 2 diabetes was twin studies in large families conducted in the second half of the XX century. The first candidate genes were identified for rare forms of diabetes (neonatal, mitochondrial CD, MODY). There are currently many genetic markers for T2D known, but the pathogenetic link between most of them remains to be confirmed. However, this is only a small fraction of the genetic component of the disease. The pace of research into the complex genetics of T2D has been impressive over the last decade. Currently, there are over 300 loci that are closely related to T2D. The most studied and those of considerable scientific interest are the KCNJ11, TCF7L2, PPARG, IRS1, PON 1, SLC30A8, FTO and TNF-alpha genes. It is worth noting that the role of genes in the pathogenesis of diabetes is ambiguous and needs further investigation. The aim of the study – to analyze current literary sources about genetic markers that are involved in the mechanisms of type 2 diabetes. Conclusions. Analysis of literature sources substantiates the relevance of the study of genetic factors in the pathogenesis of type 2 diabetes. Defining the role of gene polymorphism in the development and progression of type 2 diabetes will open the way for new approaches to the diagnosis, stratification, monitoring, prevention and treatment of this disease.Вступление. Сахарный диабет 2 типа (СД2) является глобальной проблемой здравоохранения в связи с быстрыми культурными и социальными изменениями, старением населения, усилением урбанизации, изменением питания, уменьшением физической активности. Некоторые факторы риска можно контролировать, например режим питания и ожирение, другие, такие, как пол, возраст, генетика, находятся вне нашего контроля. Считается, что сахарный диабет 2 типа является полигенным расстройством, которое развивается через сложное взаимодействие между несколькими генами и факторами окружающей среды. Первым доказательством роли генетических маркеров в развитии сахарного диабета 2 типа были исследования, проведенные во второй половине ХХ в. на близнецах в многодетных семьях. Первые гены-кандидаты обнаружено для редких форм сахарного диабета (неонатальный, митохондриальный СД, MODY). В настоящее время известно немало генетических маркеров СД2, однако патогенетическую связь большинства из них еще нужно подтвердить. Тем не менее это лишь незначительная часть генетической составляющей болезни. Темпы исследования сложной генетики СД2 в течение последнего десятилетия были впечатляющими. В настоящее время известно более 300 локусов, которые тесно связаны с СД2. Наиболее исследованными и такими, которые представляют весомый научный интерес, являются гены KCNJ11, TCF7L2, PPARG, IRS1, PON 1, SLC30A8, FTO и TNFα. Стоит отметить, что роль генов в патогенезе сахарного диабета не однозначна и требует дальнейшего исследования. Цель исследования – проанализировать современные литературные источники о генетических маркерах, которые участвуют в механизмах развития сахарного диабета 2 типа. Выводы. Анализ литературных источников обосновывает актуальность исследования генетических факторов в патогенезе сахарного диабета 2 типа. Определение роли полиморфизма генов в развитии и прогрессировании сахарного диабета 2 типа откроет путь для новых подходов к диагностике, стратификации, мониторингу, профилактике и лечению этого заболевания.Вступ. Цукровий діабет 2 типу (ЦД2) є глобальною проблемою охорони здоров’я у зв’язку зі швидкими культурними та соціальними змінами, постарінням населення, посиленням урбанізації, зміною харчування, зменшенням фізичної активності. Деякі фактори ризику можна контролювати, наприклад режим харчування та ожиріння, інші, такі, як стать, вік, генетика, перебувають поза нашим контролем. Вважають, що цукровий діабет 2 типу є полігенним розладом, який розвивається через складну взаємодію між декількома генами та факторами навколишнього середовища. Першим доказом ролі генетичних маркерів у розвитку цукрового діабету 2 типу були дослідження, проведені в другій половині ХХ ст. на близнюках у багатодітних сім’ях. Перші гени-кандидати виявлено для рідкісних форм цукрового діабету (неонатальний, мітохондріальний ЦД, MODY). На даний час відомо чимало генетичних маркерів ЦД2, однак патогенетичний зв’язок більшості з них ще потрібно підтвердити. Проте це лише незначна частка генетичної складової хвороби. Темпи дослідження складної генетики ЦД2 протягом останнього десятиліття були вражаючими. На даний час відомо понад 300 локусів, які тісно пов’язані із ЦД2. Найбільш дослідженими і такими, що становлять вагомий науковий інтерес, є гени KCNJ11, TCF7L2, PPARG, IRS1, PON 1, SLC30A8, FTO та TNFα. Варто відзначити, що роль генів у патогенезі цукрового діабету не однозначна і потребує подальшого дослідження. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про генетичні маркери, які беруть участь у механізмах розвитку цукрового діабету 2 типу. Висновки. Аналіз літературних джерел обґрунтовує актуальність дослідження генетичних факторів у патогенезі цукрового діабету 2 типу. Визначення ролі поліморфізму генів у розвитку і прогресуванні цукрового діабету 2 типу відкриє шлях для нових підходів до діагностики, стратифікації, моніторингу, профілактики та лікування цього захворювання

Зміни реактивності організму щурів із стрептозотоциніндукованим діабетом під час розвитку хронічного ентероколіту

The results of the integral indices in diagnosis of endogenous intoxication in rats with diabetes and chronic enterocolitis with diabetes are presented. Streptozotocin-induced diabetes and chronic enterocolitis together with diabetes in rats are involved a violation of immunological reactivity. The use of carrageenan on the background of streptozotocin-induced diabetes in rats is accompanied by a left shift of leukocyte formula with the increasing of band neutrophils number and appearance of immature lymphocytic cells, the lowest segmented neutrophils and lymphocytosis.Приведены результаты определения интегральных индексов эндогенной интоксикации у крыс с сахарным диабетом и при хроническом энтероколите, который развивается на фоне диабета. Стрептозотоцированный диабет, а также хронический энтероколит, который развивается на его фоне, сопровождаются нарушением иммунологической реактивности организма животных. Применение карагинана на фоне стрептозотоцированного диабета у крыс сопровождается сдвигом лейкоцитарной формулы влево за счет роста количества палочкоядерных нейтрофилов и появления клеток лимфоцитарного ростка, при этом в данной исследовательской группе отмечено низкий показатель сегментоядерных нейтрофилов и лимфоцитоз.Наведено результати визначення інтегральних індексів ендогенної інтоксикації в щурів із цукровим діабетом та при хронічному ентероколіті, що розвивається на фоні діабету. Стрептозотоциновий діабет, а також хронічний ентероколіт, що розвивається на його фоні, супроводжуються порушенням імунологічної реактивності організму тварин. Застосування карагінану на фоні стрептозотоцинового діабету в щурів супроводжується зсувом лейкоцитарної формули вліво за рахунок зростання кількості паличкоядерних нейтрофілів та появи клітин лімфоцитарного ростка, при цьому в даній дослідній групі відмічено найнижчий показник сегментоядерних нейтрофілів і лімфоцитоз

Motivational Elements of the Human Factor for the Implementation of the "vision Zero" Concept in Railway Transport

The paper is devoted to expanding the composition of the studied elements of the human factor that affect the level of industrial injuries. The significant achievements of JSC "Russian Railways" are shown in reducing injuries and the tasks of implementing the "Vision Zero" concept, which can be solved if additional reserves are attracted. The purpose of the paper is to widely include motivational elements in the human factor, which allow approaching the implementation of the concept of zero injuries. An overview of the studied factors of injuries in the industry is given. Based on the conducted research, motivational elements that have an impact on the safety of production processes are identified. The use of the SHELL concept allowed approaching the systematic study of the problem of injury minimization based on the study of the relationship between a person and the organization's resources. Problematic behavioral characteristics of industry employees and ways to solve them are identified. Obtaining an objective picture of the real state of the motivational sphere is possible by using a comprehensive approach with the involvement of additional research results. Research methods: expert, sociological survey, statistical data analysis, comparison, system analysis. As a result, the following conclusions are obtained: the construction of an industry system of personnel motivation in relation to reducing the level of industrial injuries requires the use of research results on the motivational sphere of employees. These results will allow implementing a comprehensive approach, making additions to the mechanisms of management actions to reduce injuries. © 2021 Elsevier B.V.. All rights reserved

АНТИОКСИДАНТНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ТРАВМІ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ТА ОБОХ СТЕГОН

The aim of our work was to evaluate the parameters of antioxidant defense in tissue of the heart, lungs and liver in dynamics after undergoing combined trauma of the chest and both hips. It was established that the combined trauma of the chest and both hips was accompanied by a statistically significant decrease in the activity of superoxide dismutase after the 1st day of experiment in tissues of the lungs and heart, reaching the lowest values, respectively, in 3–7 and 7–14 days of post-traumatic period, relatively to control. In liver tissue, it was twopeakofSODdecreased activity, in 7th (29.7 %) and 28th days (25.3 %) (p<0.05). The activity of catalase in tissues of the lungs and heart after combined chest trauma and both hips replaced in the same way: in 3 days increases by 30–33 %, while decreases in 28 days, an average of 32 % in relation to control. In liver tissue catalase activity was statistically significantly higher, than the control value, of 34.4 % after 7 days of the experiment, whereas in 28 days, its value was lower than control by 18.9 % (p<0.05).Целью работы было оценить показатели антиоксидантной защиты в тканях сердца, легких и печени в динамике после перенесенния сочетанной травмы грудной клетки и обоих бедер. Установлено, что сочетанная травма грудной клетки и обоих бедер сопровождалась статистически значимым уменьшением активности супероксиддисмутазы в тканях легких и сердца с 1 суток эксперимента, достигая самых низких значений, соответственно, через 3–7 и 7–14 суток посттравматического периода, относительно контроля. В тканях печени наблюдается два пиковых снижения активности СОД: через 7 (на 29,7 %) и 28 суток (на 25,3 %) (р<0,05). Активность каталазы в тканях легких и сердца после нанесения экспериментальной сочетанной травмы грудной клетки и обоих бедер менялась в одинаковой мере: через 3 суток возрастала на 30–33 %, тогда как через 28 суток уменьшалась в среднем на 32 % относительно контроля. В тканях печени активность каталазы статистически значимо превышала контрольные значения на 34,4 % через 7 суток опыта, тогда как через 28 суток ее величина ниже показателей нормы на 18,9 % (р<0,05).Метою даної роботи було оцінити показники антиоксидантного захисту в тканинах серця, легень і печінки в динаміці після перенесення поєднаної травми грудної клітки та обох стегон. Встановлено, що поєднана травма грудної клітки та обох стегон супроводжувалася статистично значимим зменшенням активності супероксиддисмутази в тканинах легень і серця з 1 доби експерименту, досягаючи найнижчих значень, відповідно, через 3–7 і 7–14 діб посттравматичного періоду, стосовно контролю. У тканинах печінки спостерігали два пікових зниження активності СОД: через 7 (на 29,7 %) і 28 діб (на 25,3 %) (р<0,05). Активність каталази у тканинах легень і серця після нанесення експериментальної поєднаної травми грудної клітки та обох стегон змінювалась однаковою мірою: через 3 доби зростала на 30–33 %, тоді як через 28 діб зменшувалася в середньому на 32 % стосовно контролю. У тканинах печінки активність каталази статистично значимо перевищувала контрольні значення на 34,4 % через  7 діб досліду, тоді як через 28 діб її величина була нижчою від показників норми на 18,9 % (р<0,05).

Показники вільнорадикального окисненняв щурів за умови “пасивного тютюнокуріння” на тлі тривалого введення глутамату натрію у статевому і віковому аспектах

Introduction. The widespread prevalence of tobacco smoking is a global problem of humanity, the solution of which is directed at the efforts of many scientists and professionals. At the same time, the distinctive feature of modern food technologies is the use of nutritional supplements. One of the most common nutritional supplements in Ukraine and in Europe is glutamate sodium (E621), which is not always safe for human health.The aim of the study – to investigate indices of free radical oxidation in rats during “passive tobacco smoking” on the basis of prolonged administration of monosodium glutamate in the sex and age aspects.Research Methods. The study was conducted on 160 white, non-linear, sexually mature and sexually immature rats of both sexes. Each group of animals was divided into four subgroups: I – control; ІІ – rats, which were modeled “passive tobacco smoking”; ІІІ – rats, which were given glutamate of sodium; IV – rats, which were modeled "passive tobacco smoking" against the background of the introduction of glutamate sodium.Results and Discussion. Under the condition of «passive tobacco smoking» there is a pronounced increase in the TBА-active products (TBА-AP)content both in serum and in the lung tissue homogenate. In male-rats, this indicator has significantly increased by 3.3 and 4.2 times, respectively, and in female-rats – by 3.9 and 5.2 times, respectively. Given the prolonged administration of sodium glutamate in male-rats, this indicator significantly increased by 1.6 and 2.1 times, and in females-rats by 19.6 % and 53.9% respectively. In animals, which were modeled «passive tobacco smoking» and administered glutamate sodium, the most pronounced increase in the content of TBА-AP was established. In male-rats, this indicator has increased significantly in 4.9 and 6.8 times, and in female-rats – by 6.5 and 8.9 times, respectively.Conclusions. Under the condition of «passive tobacco smoking» intensification of peroxide oxidation of lipids (increase in the content of TBА-active products) in blood and lung tissue is observed, more pronounced under the condition of “passive tobacco smoking” against the background of the introduction of glutamate sodium. In the sexual comparison of changes in the system of lipid peroxidation, their reliable prevalence in female-rats was revealed. With the age-old comparison of changes in the system of lipid peroxidation, their reliable prevalence in immature animals has been established.Вступление. Значительная распространенность курения – глобальная проблема человечества, на решение которой направлены усилия многих ученых и специалистов. В то же время отличительной особенностью современных пищевых технологий является использование пищевых добавок. К самымраспространенным пищевым добавкам как в Украине, так и в Европе относится глутамат натрия (Е621), который не всегда безопасен для здоровья человека.Цель исследования – изучить показатели свободнорадикального окисления в крови и ткани легких крыс в условиях «пассивного курения» на фоне длительного введения глутамата натрия в половом и возрастном аспектах.Методы исследования. Исследование проведено на 160 белых нелинейных половозрелых и неполовозрелых крысах обоего пола. Каждую группу животных было разделено на4 подгруппы: 1-я – контроль; 2-я – крысы, у которых моделировали «пассивное табакокурение»; 3-я – крысы, которым вводили глутамат натрия; 4-я – крысы, у которых моделировали «пассивное табакокурение» на фоне введения глутамата натрия.Результаты и обсуждение. В условиях «пассивноготабакокурения» установлено выраженное возрастание содержания ТБК-активных продуктовкак в сыворотке крови, так и в гомогенате ткани легких. У крыс-самцов он достоверно увеличился в 3,3 и 4,2 раза соответственно, а у крыс-самок – в 3,9 и 5,2 раза. При длительном введении глутамата натрия у самцов єтот показатель достоверно повысился в 1,6 и 2,1 раза, а у самок – на 19,6 и 53,9%. У животных, у которых моделировали «пассивное табакокурение» и вводили глутамат натрия установлено более выраженное возрастание содержания ТБК-активных продуктов. У крыс-самцов данный показатель достоверно повысился в 4,9 и 7,3 раза, а у крыс-самок – в 6,51 и 8,9 раза.Выводы. В условиях «пассивноготабакокурения» наблюдат интенсификацию перекисного окисления липидов (повышение содержания ТБК-активных продуктов) в крови и ткани легких, более выраженную при «пассивномтабакокурении» на фоне введения глутамата натрия. При половом сопоставлении изменений показателей системы перекисного окисления липидов выявлено их достоверное преобладание у крыс-самок при возрастном сопоставлении – их достоверное преобладание у неполовозрелых животных.Вступ. Значна розповсюдженість тютюнокуріння– глобальна проблема людства, на вирішення якої спрямовані зусилля багатьох учених і фахівців. Водночас відмітною особливістю сучасних харчових технологій є використання харчових добавок. До найпоширеніших харчових добавок як в Україні, так і в Європі належить глутамат натрію (Е621), який не завжди безпечний для здоров’я людини.Мета дослідження – вивчити показники вільнорадикального окисненнявкрові та тканині легень щурів за умови «пасивного тютюнокуріння» на тлі тривалого введення глутамату натрію у статевому і віковому аспектах.Методи дослідження. Досліди проведено на 160 білих нелінійних статевозрілих і статевонезрілих щурах обох статей. Кожну групутварин було поділено на 4 підгрупи: 1-ша – контроль; 2-га– щури, в яких моделювали «пасивне тютюнокуріння»;3-тя – щури, в якиз вводили глутамат натрію;4-та– щури, в яких моделювали «пасивне тютюнокуріння» на тлі введення глутамату натрію.Результати й обговорення. За умови «пасивного тютюнокуріння» встановлено виражене зростання вмісту ТБК-активних продуктів як в сироватці крові, так і у гомогенаті тканини легень. У щурів-самців він достовірно збільшився у 3,3 та 4,2 раза відповідно, а в щурів-самок  – у 3,9 і5,27 раза.При тривалому введенні глутамату натрію в самців цей показник достовірно підвищувавсяв 1,6 та 2,1 раза, а ів самок  – на 19,6  і 53,9 %.У тварин, в якихмоделювали «пасивне тютюнокуріння»та яким вводили глутамат натрію, встановлено найбільш виражене зростання вмісту ТБК-активних продуктів. У щурів – самців даний показник достовірно збільшився у 4,9 та 7,3 раза, а у щурів-самок  – у 6,1 та 8,3 раза відповідно.Висновки. За умови «пасивного тютюнокуріння» спостерігають інтенсифікацію пероксидного окиснення ліпідів  (підвищення вмісту ТБК-активних продуктів) у крові та тканині легень, більш вираженупри «пасивному тютюнокурінні» на тлі введення глутамату натрію. При статевому співставленні змін показників системи пероксидного окиснення ліпідіввиявлено їх достовірне переважання в щурів-самок,при віковому – їх достовірне переважання у статевонезрілих тварин

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТИМУЛЯЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

Purpose: to explore possibilities and advantages of possible forms of work in the stimulus center to improve the effectiveness of practical training of students in the study of obstetrics and gynecology.Materials and Methods. Methods of systematic approach and system analysis are used to evaluate existing and develop new methods of interactive learning.Results. The basic forms of students' work in the stimulation center are basic medical practice, which allows the elaboration of a method for performing basic medical skills on a model with a high level of realism under the control of a teacher and dynamic work that involves performing a specific algorithm of action in a simulated clinical situation. When performing a clinical scenario, team interaction is developed – where distribution and delegation of responsibilities, communication between team members, appointments and decisions are important.Conclusions. The training of a highly skilled specialist and the formation of professional competence provides that profound theoretical knowledge must be confirmed by practical skills, which is possible because of simulation-based training, which is preceded and complemented clinical training.Мета: дослідити можливості та переваги можливих форм роботи в симуляційному центрі для підвищення ефективності практичної підготовки студентів при вивченні акушерства та гінекології.Матеріали і методи. Застосовано методи системного підходу та системного аналізу для оцінки існуючих та розробки нових методик інтерактивних методів навчання.Результати. Основними формами роботи студентів у симуляційному центрі є базова медична практика, яка дозволяє відпрацювання методики виконання базових лікарських навичок на моделі з високим рівнем реалістичності під контролем викладача та динамічна робота, яка передбачає виконання певного алгоритму дій у змодельованій клінічній ситуації. При виконанні клінічного сценарію відпрацьовують командну взаємодію, де важливим є розподіл та делегування обов’язків, спілкування між членами команди, виконання призначень, прийняття рішень.Висновки. Підготовка висококваліфікованого фахівця, формування професійних компетентностей передбачає, що ґрунтовні теоретичні знання повинні бути підтверджені практичними навичками, що можливо завдяки симуляційному навчанню, яке передує та доповнює клінічне навчання

Особливості перебігу вільнорадикального окиснення в гомогенаті шкіри щурів при різних способах закриття ран

According to different authors from 4 % to 22 % of patients who applied to medical institutions have abnormal scars. The aim of our research was to identify the characteristics of oxidative stress in skin homogenate of rats with different methods of wound closure. Analysis of all indicators allows to assert that intensity of free radical oxidation in the skin of the animals after applying skin glue is much lower compared to the animals after suturing. In further research is planned to analyze indicators of free radical oxidation system antioxidation protection and reparative ability of the skin when used sutures and biological glue in rats with the diabetes.По данным различных авторов, от 4 до 22 % пациентов, обратившихся в лечебные учреждения, имеют патологические рубцы. Цель данной работы – выявить особенности оксидативного стресса в гомогенате кожи крыс при различных способах закрытия ран. Анализ всех показателей позволяет утверждать, что в коже животных, которым был нанесен клей, интенсивность процессов свободнорадикального окисления значительно ниже по сравнению с наложением узловых швов. В дальнейших исследованиях планируется провести анализ показателей свободнорадикального окисления, системы антиоксидантной защиты и репаративной способности кожи в условиях использования нитей и биологического клея при заболевании сахарным диабетом.За даними різних авторів, від 4 до 22 % пацієнтів, які звернулися до лікувальних закладів, мають патологічні рубці. Мета даної роботи – виявити особливості оксидативного стресу в гомогенаті шкіри щурів при різних способах закриття ран. Аналіз всіх показників дає змогу стверджувати, що у шкірі тварин, яким було нанесено клей, інтенсивність процесів вільнорадикального окиснення значно нижча порівняно з накладанням вузлових швів. У подальших дослідженнях планується провести аналіз показників вільнорадикального окиснення, системи антиоксидантного захисту і репаративної здатності шкіри за умови використання ниток та біологічного клею при захворюванні на цукровий діабет

Особливості змін метаболітів нітроген (ІІ) оксиду та ендотеліну-1 при гострому ураженні легень в експерименті

Introduction. Structural damage to the alveoli is observed when acute lung injury (ALI) and acute respiratory distress syndrome (ARDS), which develops within hours and days after the end of the primary damaging factor. Pulmonary epithelium is an important component in the mechanisms of development and course of ALI/ ARDS. This justifies the research of new mechanisms of the influence of damaging factors on the pulmonary tissue and the organism of ARDS patients.The aim of the study – to learn the content of metabolites of nitrogen (II) oxide and the concentration of endothelin-1 in the lung tissues and to justify their role in the pathogenesis of acute lung injury in the experiment.Research Methods. Experiments were conducted on 54 white nonlinear male-rats, which were modulated acute lung injury by intratracheal administration of hydrochloric acid at pH 1.2 at a dose of 1.0 ml/kg per breath. The content of nitrite anion was determined in homogenates of lung tissues by  spectrophotometric method, the level of endothelin-1 by the enzyme immunoassay method.Results and Discussion. Analysis of the nitrite anion in the lungs of rats with ALI indicates a sharp increase in the index under study after 12 hours of experiment, which lasts until the end of the day. It was noted that after 2 and 6 hours, the level of NO2 - increased by 20.38 % and 40.76 %, respectively, compared with the control (p <0.001). In the fourth research group, the nitrite anion content increases by 2.43 times, in relation to the 3rd test group, and by more than three times as compared with the results of the control. It should be noted that in determining endothelin 1 at 2 and 6 hours, its level increases by 17.43 % and 75.68 %, respectively, compared with the control (p <0.001).In the 4th study group, the endothelin 1 concentration increased 1.52 times compared to the 3rd experimental group and 2.67 times compared to the control group. Conclusions. In experimental acute lung injury, activation of nitroxidergic processes occurs due to a significant increase in nitrogen oxide metabolites in the lung homogenate. Acute lung damage in rats is accompanied by an increase in the level of endothelin-1 in the lung homogenate with the highest values after 24 hours of observation.Вступление. При остром поражении легких (ОПЛ) и остром респираторном дистресс-синдроме (ОРДС) наблюдают структурные повреждения альвеол, которые развиваются в течение часов и дней после окончания действия первичного повреждающего фактора. Легочный эпителий является важнейшим компонентом в механизмах развития и течения ОПЛ/ОРДС. Этим обоснованы исследования новых механизмов воздействия повреждающих факторов на легочную ткань и организм больных с ОРДС.Цель исследования – изучить содержание метаболитов нитроген (II) оксида и концентрацию эндотелина1 в тканях легких и обосновать их роль в патогенезе острого поражения легких в эксперименте.Методы исследования. Опыты были проведены на 54 белых половозрелых нелинейных крысах-самцах, которым моделировали острое поражение легких путем интратрахеального введения хлоридной кислоты при рН 1,2 в дозе 1,0 мл/кг на вдохе. В гомогенате тканей легких определяли содержание нитрит- аниона спектрофотометрическим методом, уровень эндотелина-1 – иммуноферментным.Результаты и обсуждение. Результаты анализа динамики нитрит-аниона в легких крыс с ОПЛ указывают на резкое повышение исследуемого показателя через 12 ч эксперимента, которое сохранялось до конца суток. Отмечено, что через 2 и 6 ч уровень NO2 - увеличивался, соответственно, на 20,38 и 40,76 % по сравнению с контролем (р<0,001). В 4-й исследовательской группе содержание нитрит-аниона возрастало в 2,43 раза по отношению к 3-й исследовательской группе и более чем в три раза по сравнению с контролем. Следует отметить, что при определении эндотелина-1 через 2 и 6 ч его уровень повышался, соответственно, на 17,43 и 75,68 % по сравнению с контролем (р <0,001). В 4-й исследовательской группе концентрация эндотелина-1 возрастала в 1,52 раза по сравнению с 3-й исследовательской группой и в 2,67 раза по сравнению с контрольной.Выводы. При экспериментальном остром поражении легких происходит активация нитроксидергических процессов за счет достоверного увеличения содержания метаболитов нитроген (ІІ) оксида в гомогенате легких. Острое поражение легких у крыс сопровождается возрастанием уровня эндотелина-1 в гомогенате легких с самыми высокими значениями через 24 ч наблюдения.Вступ. При гострому ураженні легень (ГУЛ) і гострому респіраторному дистрес-синдромі (ГРДС) спостерігають структурні ушкодження альвеол, які розвиваються протягом годин та діб після закінчення дії первинного ушкоджувального фактора. Легеневий епітелій є найважливішим компонентом у механізмах розвитку та перебігу ГУЛ/ГРДС. Цим обґрунтовано дослідження нових механізмів впливу ушкоджувальних чинників на легеневу тканину й організм хворих із ГРДС.Мета дослідження – вивчити вміст метаболітів нітроген (II) оксиду і концентрацію ендотеліну-1 в тканинах легень та обґрунтувати їх роль у патогенезі гострого ураження легень в експерименті.Методи дослідження. Досліди було проведено на 54 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях, яким моделювали гостре ураження легень шляхом інтратрахеального введення хлоридної кислоти при рН 1,2 в дозі 1,0 мл/кг на вдиху. В гомогенаті тканин легень визначали вміст нітрит-аніона спектрофотометричним методом, рівень ендотеліну-1 – імуноферментним.Результати й обговорення. Результати аналізу динаміки нітрит-аніона в легенях щурів з ГУЛ вказують на різке підвищення досліджуваного показника через 12 год експерименту, яке зберігалось до кінця доби. Відмічено, що через 2 та 6 год рівень NO2 - збільшувався, відповідно, на 20,38 і 40,76 % порівняно з контролем (р<0,001). У 4-й дослідній групі вміст нітрит-аніона зростав у 2,43 раза стосовно 3-ї дослідної групи і більш ніж утричі порівняно з контролем. Слід зазначити, що при визначенні ендотеліну- 1 через 2 та 6 год його рівень підвищувався, відповідно, на 17,43 і 75,68 % порівняно з контролем (р<0,001). У 4-й дослідній групі концентрація ендотеліну-1 зростала в 1,52 раза порівняно з 3-ю дослідною групою і в 2,67 раза порівняно з контрольною.Висновки. При експериментальному гострому ураженні легень відбувається активація нітроксидергічних процесів за рахунок достовірного збільшення вмісту метаболітів нітроген (ІІ) оксиду в гомогенаті легень. Гостре ураження легень у щурів супроводжується зростанням рівня ендотеліну-1 в гомогенаті легень з найвищими значеннями через 24 год спостереження